Пам'ятки учням

Підготовка до

відповіді учня на уроці історії

Як підготуватись до відповіді

 на уроці історії?

      Відповідь з історії це не просто уміння переказати підручник, а вмі­ти описати події, висловити ідеї, процитувати документи, зробити висновки.

      Робота над матеріалом підручника — це лише підготовка до відповіді, а переказування підручника не є справжньою відповіддю.

·       Ти маєш бути готовими до різних прийомів оцінювання навчальних досягнень.

·       Учитель може вимагати розкрити будь-яку подію.

·       А може вимагати розповіді за всією темою.

·       Ти повинен бути готовими до різних завдань.

·       В усякому разі, пригадай найголовніші проблеми та план від­повіді за всім матеріалом.

      І прийом відповіді — за хронологічним порядком. Почни з опису причин. Потім перейди до опису подій, їх оцінки.

      ІІ прийом відповіді — проблемний. Можеш розпочати з опису подій у найголовніших їх рисах, а потім дати відповідь на  ряд за­питань:

·         з чим пов'язана дана подія?

·         які протилежності, закономірності лежать в її основі?

·         чому вона виявилась можливою?

      Перерахувавши ці проблеми, дай кожній аргументовану відповідь, а в кінці розкрий значення та характер даної події.

          Якщо можеш, опиши та поясни всі події в цілому, зробивши це, ти зможеш дати відповідь на будь-яке запитання.

І ще одна порада: Готуючи домашнє завдання, вивчаючи якийсь етап історичного розвитку, включай отримані знання в систему раніше отриманих знань.

Кожна подія – результат довгої низки подій. У цій події проявляються закономірності, які діяли протягом даного періоду, та загальний закон історії.

Як працювати з параграфом підручника ?

1.    Прочитай увесь параграф, склади ці­лісну уяву про описані в ньому події, явища. Уважно розглянь карти, схеми, інші ілюстрації.

2.    Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.

3.    Склади розгорнутий нлан — він полегшить підготовку домашнього за­вдання.

4.    Постарайся пов'язати з матеріалом параграфа те, що побачив і почув на уроці, що записав у зошит.

5.    Пригадай, що ти читав на дану тему.

6.    При необхідності переглянь парагра­фи, що вивчались раніше.

7.    Якщо щось здається незрозумілим, або якесь запитання зацікавило тебе, звернись до словника.

8.    Перевір, чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку користую­чись планом, потім без нього.

9.    Підготуй відповіді на запитання й за­вдання, які вміщені в кінці параграфа. Виконай завдання, запропоновані вчителем.

Як треба конспектувати?

Запам'ятай: конспектування не є пере­писуванням тексту параграфа чи статті.

1.     Конспект — це виклад головного змісту тексту з виділенням найбільш значущих і цікавих положень.

2.     Перед конспектуванням необхідно старанно вивчити роботу, яка буде конспектуватись.

3.     Конспектуванню передує складання плану.

4.     На початку конспекту необхідно вка­зати номер і назву параграфа або пріз­вище та ініціали автора (або редактора збірника), повну назву роботи.

5.     Назви пунктів параграфа, глав, розді­лів, роботи, яка конспектується, завж­ди вказуються точно.

6.     Виклад тексту дається стисло, але го­ловні думки й аргументи записуються детально.

7.     У конспекті можна використати цита­ти, але треба брати їх у лапки.

8.     При оформленні конспекту використовуй підкреслення, умовні знаки, позначки на полях. Вони допоможуть тобі у роботі.

Як навчитись складати план?

1.    Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.

2.    З’ясувати зміст матеріалу в цілому.

3.    Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з’ясувати зміст матеріалу в цілому.

4.   Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів:

- якщо план простий,     розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати;

 - якщо план розгорнутий,   порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів.

5.    Склавши план первірити, чи розкриває він зміст теми, чи допомагає засвоїти матеріал, уявити картину історичної події, зрозуміти причини історичних подій і явищ, зробити висновки.

Як навчитися  доводити

свою думку?

Доведення, доказ – визначення істинності твердження шляхом встановлення його необхідного зв’язку з іншими твердженнями, прийнятими за істинні. Доведення полягає у висуванні тези (положення, що доводиться), всіх інших можливих гіпотез і віднайденні аргументів – істинних тверджень, що впливають на ймовірність гіпотез. Доведення завершено, якщо жодна гіпотеза, крім тези, неможлива.

Доведення відбувається за такою схемою:

1.    Пригадування послідовності доведень і аргументів, міркування, висновки.

2.    Визначення висновків, що будуть проводитись.

3.    Визначення джерел, якими будуть користуватись для аргументації власних висновків.

4.    Виділення суттєвих фактів, що підтверджують висновки, та їх систематизація, логічна побудова свого доведення і пов’язування із висновками.

5.    З’ясування, чи всі аргументи вичерпані.

Памятка для самоорганізації навчання

(Як виконувати домашню роботу?)

         Домашня навчальна робота – форма організації навчання, самостійна поза уроками робота учнів з виконання навчальних завдань. Вона включає вивчення навчального матеріалу, який пояснюється на уроці, самостійне вивчення навчального матеріалу, проведення дослідної роботи, виготовлення наочних посібників, написання творчих робіт тощо.

1.    Спочатку продумай всю роботу.

2.    Приготуй все необхідне і прибери зайве, прийми зручне положення.

3.    Якщо матеріал великий за обсягом, поділи його на частини, знайди головне в кожній з них, зроби подумки обробку матеріалу відомими тобі способами; працюй за планом не поспішаючи.

4.    Роби перерву для перепочинку.

5.    Наприкінці роботи перевір, чи все зроблено правильно.

6.    Необхідні умови виконання домашньої роботи: визначити робоче місце, наявність підручників, свіже повітря і тиша, добре освітлення.
Вивчення та аналіз історичних подій

Як  аналізувати історичний документ?

Робота з документом – один з видів діяльності вчителя й учнів у процесі навчання історії. Дослідження історичних джерел може відбуватися різними шляхами, які, відповідно, вимагають використання різних видів лабораторно-практичних (дослідницьких) робіт.

Під час аналізу джерела знайдіть відповідь на запитання:

1.    Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він/вона обіймає, яке займає становище?

2.    Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?

3.    Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?

4.    Де? Де ці події мали місце або чого вони стосуються?

5.    Чому? Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкретна причина? Чи можна розкрити цю причину шляхом читання між рядків:

1)   визначення, на яку аудиторію розрахована робота;

2)   аналізу мови та стилю, які були використані у роботі?

6.    Як? Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними джерелами?

Алгоритм детального аналізу

історичного тексту

(І варіант):

1.    Що це за документ, вид документа:

1)   запис у щоденнику;

2)   лист (приватний чи офіційний);

3)   спогади;

4)   публічне звернення чи заклик;

5)   політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);

6)   дипломатичне послання, акт, нота; уривок з історичного дослідження?

2.    Хто є автором/авторами документа (приватна особа, офіційна, анонім)?

3.    Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?

4.    Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5.    Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?

6.    Чи є в документі які-небудь факти, які допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресований текст?

7.    Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців чи навіть років по тому?

8.    Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?

9.    Чи намагається автор дати об’єктивний та осмислений опис того, що сталося?

10.                       Чи є в документі які-небуть твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти якої-небудь групи людей чи точки зору?

11.                      Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Алгоритм детального аналізу

 історичного тексту

(ІІ варіант):

1.    Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення. Ознайомтесь із джерелом, визначте:

·       автора, співавтора, учасників його підготовки;

·       час і місце  створення тексту (за його змістом);

·       як вплинули історичні умови на його створення.

2.    Визначте:

·       джерела інформації, що вивчається;

·       мету автора(ів) тексту.

3.    Визначте:

·       вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);

·       що собоюявляє тест: поданий повністю чи уривок;

·       про що йдеться в даному тексті.

4.    Вивчіть  та проаналізуйте зміст тексту.

·       Спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення.

·       Подумки поділіть зміст тексту на змістовні частини, виділіть головні думки кожної частини.

·       Під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.

5.    Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей.

·       Чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише?

·       Первинність або вторинність інформації.

6.    Визначте:

·       Чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;

·       В яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.

7.    Виявіть значення джерела та інформацію, що в ньому міститься для сучасності та для кожного з нас.

8.    Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.

Логічна схема вивчення

історичної події

1.  У чому причини даного явища?

·       У чому полягає соціальна суть цього явища?

·       Чому це явище стало можливим саме в даний час, у даному місці, за яких обставин?

·       Вивчи  явище з усіх боків і в усіх зв'язках.

2.  У чому суть даного явища?

·       Які етапи ходу його розвитку?

·       У чому зміст явища?

·       Яка йото соціальна суть — які верст­ви суспільства були рушійними си­лами даного явища, до чого вони прагнули?

·       У чому полягають головні риси дано­го явища?

3. Які підсумки розвитку даного явища? У чому причини поразки чи перемоги?

4.  Наслідки, значення, характер даного явища.

Як вивчати  будову держави

1.    Форма держави:

·       форма правління;

·       форма державного устрою (адміністративно-теріторіальний поділ);

·       форма державного політичного режиму.

2.    Органи державної влади:

·       кому належала влада в центрі? Які були її органи? (розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу, судову; їх структура; спосіб формування, повноваження, підлеглість);

·       органи влади на місцях.

3.    Соціально-економічпий розвиток:

·       тип економічних відносин;

·       характеристика галузей економіки (промисловість, сільське господарство, фінанси, торгівля);

·       особливості соціального розвитку (верстви, групи та стан суспільства, їх взаємовідносини, права, привілеї).

4.    Рівень розвитку науки, культури, поширення освіти.

5.       Права громадян (підданих):

·       економічні права;

·       політичні права та свободи;

·       особисті права та свободи;

·       рівень розвитку демократії.

6.    Основні політичні партії та рухи (коротка характеристика програм, методів їх реалізації, вплив на різні соціальні верстви населення, становище в політичній системі).

Характеристика суспільних

 виступів і рухів

1.    Час і місце виступу.

2.    Тип і характер виступу (революція, по­встання, національно-визвольна війна та ін.).

3.    Передумови, причини, привід.

4.    Соціальна база.

5.    Мета, вимоги, гасла.

6.    Методи боротьби (мітинги, демонстра­ції, страйки, повстання, способи про­тесту, або громадської непокори).

7.    Масштаби виступу.

8.    Рівень організованості.

9.    Учасники подій, керівники (коротка характеристика).

10.     Розвиток подій, основні етапи.

11.     Значення виступу, його результати.

Характеристика війни

1.    Передумови та причини війни. Періо­дизація.

2.    Воюючі країни (ворогуючі блоки держав).

3.    Мета, яку переслідує у війні кожна з країн. Плани ворогуючих сторін.

4.    Характер війни.

5.    Співвідношення сил.

6.    Привід для війни.

7.    Хід військових дій за періодами:

·      плани сторін на початку кожного пе­ріоду;

·      основні битви, події;

·      воєнні та політичні наслідки кожно­го етапу.

8.    Умови (назва), дата підписання мирно­го договору.

9.    Підсумки війни. Воєнні та політичні наслідки війни.

Характеристика і оцінка

 історичної особи

1.       Ким був? Чим займався? (Історичні умови і вплив суспільного середовища на формування поглядів. Життєві цілі людини.)

2.       Риси характеру, особисті якості, які допомагали або перешкоджали досягненню мети.

3.       Інтереси якої соціальної групи виражав? У чому полягали мета та прагнен­ня цієї групи?

4.       Засоби, що застосовувалися для досяг­нення мети.

5.       Результати діяльності. Значення і роль в історії.

6.       Як ти оцінюєш діяльність історичного діяча? (Власне ставлення до історичної особи з урахуванням цілей, мотивів, засобів і результатів досягнення мети з погляду людини того часу).

Оцінка історичного факту

1.    За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?

2.    Які події безпосередньо йому передують?

3.    Який розвиток мав цей факт?

4.    Які групи людей були в ньому задіяні і якими мотивами це було викликано?

5.    Яку роль відігравали конкретні особи, і якими мотивами це було викликане?

6.    Який вплив мав цей факт на інші галузі людського життя?

7.    Як він вплинув на подальший розвиток?

8.    Чи був можливим інший перебіг подій?

9.    Як би ви повелися в цій ситуації?

10.                      Чи можливе повторення цього факту? За яких умов?

Порівняння двох фактів

1. Подумай, за якими ознаками можна судити про подібність і відмінність даних подій чи явищ.

2.  В якій послідовності краще розмістити ці ознаки? Чому?

3.  Перерахуй подібності.

4.  Перерахуй відмінності.

5.  Зроби висновки.

Порівняння історичних

подій та явищ

1.  Склади план порівняння:

- виділи істотні ознаки предметів, які порівнюються (суспільних явищ тощо);

- сформулюй критерії порівняння;

- визнач поря­док порівняння (на першому місці — головна ознака, далі ті, які від неї за­лежать).

2.  Порівняй предмети (події, явища) за наміченим планом (розкажи про пер­шу ознаку (про один предмет, потім про другий тощо).

3.       Визнач риси, які подібні, по­тім — відмінні, дай оцінку подіям чи суспільним явищам, які порівнюються.

Порядок дій при  заповненні порівняльної таблиці:

Об’єкт лінії порівняння	1 об’єкт	2 об’єкт	Результати порівняння (загальне, особливе і часткові ознаки)
1 ____ 2 ____
Загальні результати порівняння

1.    Виділення і запис об’єктів порівняння.

2.    Пошук споріднених суттєвих ознак об’єктів, що порівнюються.

3.    Уявне формулювання і короткий запис змісту порівняння.

4.    Порівняння об’єктів по кожній з позначених ліній.

5.    Узагальнення і короткий запис у нижній частині таблиці.

Як навчитись визначати

 причинно-наслідкові зв’язки?

Визначити:

1.      Які труднощі можна назвати найхарактернішими для вихідного етапу процесу?

2.      Коли вони почали виникати?

3.      У яких сферах життєдіяльності вони почали виявлятися?

4.      У чому полягає їхній шкідливий вплив?

5.      Інтереси яких сил перетнулися на цьому етапі?

6.      Що стало об’єктом протистояння цих сил?

7.      Коли, в якому напрямі і яким чином почався процес розв’язання проблем?

Форма узагальнення:

 «Проблема протистояння (яких сил?)___, що склалася (коли?) __, полягала в тому, що їхні інтереси перетнулися навколо __________.

Процес розв’язання цієї проблеми розпочався ________ і розгорнувся у напрямі __________».

Алгоритм визначення наслідків

 історичного процесу:

1.    Яким фактичним результатом закінчився процес розв’язання проблеми?

2.    Чи повністю вона була вирішена?

3.    Які наслідки мав результат для кожного учасника історичного процесу?

4.    Чи для всіх учасників такий результат був однаково бажаний?

5.    Як результат вирішення проблеми позначився на державі, суспільстві, людині?

Форма узагальнення:

 «Головним результатом цього процесу стало ___________.

Проблема була вирішена (як?) __________.

Результат мав різне значення для учасників процесу ____________.

Результат позначився на державі (як?) _____,суспільстві (як?) ______, людині (як?) ________.»

Як зробити висновок, узагальнюючі факти

1. Виділи (пригадай) найбільш істотне із прослуханого або прочитаного в під­ручнику, документах чи інших джере­лах із даного питання:

·       головні факти, їх причини та наслідки.

·       їх оцінка, значення, роль у суспіль­ному розвитку.

2.    Порівняй ці факти.

3.    Визнач:

·       що їх об'єднує;

·       причини виникнення;

·       спільні й істотні ознаки;

·       наслідки;

·       що в кожній групі фактів особливого.