Конспекти уроків

Тема: Розгортання  Національно-визвольної війни в 1648-1651 рр.

УЧНІВСЬКА КАРТКА

Основні дати:

21 липня 1649 р. – битва під Лоєвом

Липень 1649 р. – облога Збаража

5-6 серпня 1649р. – битва під Зборовом

8 серпня 1649 р. – Зборівський мир

Серпень 1650р. – похід на Молдову

10 лютого 1651 р. – битва під м. Красним

11 березня 1651р. – оборона Вінниці

18-30 червня 1651 р. – битва під Берестечком

3-5 вересня 1651 р. – облога Білої Церкви

18 вересня 1651р. – Білоцерківський мир

Історичні особи:

Б. Хмельницький;

І. Богун;

М. Кричевський;

Морозенко;

Д. Нечай;

Іслам-Гірей;

М. Калиновський.

Гра «Займи позицію»

Як ми підготувалися до воєнних дій? (один з пари з боку Польщі інший України) пункт 1-3 ст. 115-116. 

«Розповідь очевидця» - описати облогу Збаража від першої особи

Намалювати карикатуру на кримського хана Іслам – Гірея

Тема уроку: «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648-1651 рр.»

Мета уроку: формувати в учнів знання  про Збаразьк -Зборівську 

                       кампанію та Берестецьку битву; порівняти умови

Зборівського та Білоцерківського мирних договорів;   

формувати вміння, аналізувати і порівнювати історичні події;

працювати з настінною карою та картосхемами;

                       формувати почуття гордості за героїчне минуле свого

                       народу.

Тип уроку: інтерактивний

Методи: робота в парах, займи позицію, рольова гра

Обладнання: карта «Національно-визвольна війна українського народу

                        під проводом Б. Хмельницького 1648-1657рр.», контурні карти,

                       портрети історичних осіб.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація. У кожного народу є свої святині, які він береже, перед якими схиляє голову. До них іде на сповідь, за ними звіряє свій крок думаючи про майбутнє. Чимало таких є і в Україні. Це і Збараж і Зборів, Берестечко, Біла Церква.

ІІІ. Оголошення теми уроку. Чого ви очікуєте?

ІV. Надання інформації. Після поразки поляків в 1648 р., взимку 1649р. Було укладено перемир’я, проте обидві сторони готувалися до війни.  

21 липня 1649 р. – битва під Лоєвом

Липень 1649 р. – облога Збаража

5-6 серпня 1649р. – битва під Зборовом

8 серпня 1649 р. – Зборівський мир

Серпень 1650р. – похід на Молдову

10 лютого 1651 р. – битва під м. Красним

11 березня 1651р. – оборона Вінниці

18-30 червня 1651 р. – битва під Берестечком

3-5 вересня 1651 р. – облога Білої Церкви

18 вересня 1651р. – Білоцерківський мир

V. Інтерактивні вправи:

* займи позицію (параграф 17-18, ст.. 115-116)

* «розповідь очевидця» (на основі аналізу тексту підручника ст. 116-117, облога Збаража)

* робота з картосхемою

- в якому напрямку рухались польські війська;

- яких союзників мав Хмельницький;

- хто мав тактичні переваги.

* записати в коло умови Зборівського миру

* намалюй карикатуру на кримського хана

* дискусія «хто переміг під Берестечком?», «Пісня про Богдана» Д. Павличко

* дописати умови Білоцерківського мирного договору в коло.

VІ. Підсумки. Гра «вгадай героя» з якими подіями пов’язані ці імена:

1.     швидше розпач приніс йому смерть, аніж рани (М. Кричевський)

2.     Ой Морозе Морозенку,

Ти славний козаче

За тобою Морозенку вся Вкраїна плаче.

3.     А у Вінниці на границі над Бугом-рікою,

          Там стояв Іван Кальницький

      В обителі комлицькій

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 17-18, нанести на контурну карту місця боїв.          





Тема. Київська держава за часів князя Володимира Великого

Мета: проаналізувати основні напрями політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі; на основі знань учнів про причини виникнення релігій з'ясувати загальні ознаки й відмінності між язичництвом та християнством; з'ясувати значення прийняття християнства для Русі; розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам; виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок формування й удосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта «Київська Русь в ІХ-ХІ ст.», портрет князя Володимира, підручники,  аудіо книга про хрещення Русі, атласи.

Основні терміни: культ, канонізація.

Основні дати:

·         980-1015 pp. — князювання Володимира Великого;

·         988 р. — проведення адміністративної реформи;

·         988 р. — запровадження християнства.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: складати схему-портрет історичної особи; визначати роль історичної особи в історії; вдосконалити навички роботи з історичною картою; працювати з різними історичними джерелами; вдосконалити вміння аналізувати історичні документи; визначати відмінні ознаки християнства та язичництва; визначати та аргументувати свою позицію; з'ясовувати історичне значення хрещення Русі.

Епіграф: Прийдіть, вірні, заспіваймо духовну пісню і прославмо Христа, який світло прославив чесного Володимира Великого князя. Канон утрені празника

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Ми продовжуємо вивчати процес становлення й розвиток держави Київська Русь. Пригадаймо деякі загальні моменти її історії.

Бесіда

1.Які слов'янські народи увійшли до складу Київської Русі?

2.Назвіть перших князів Київської Русі. Представниками яких династій вони були?

З.Яка династія закріпилася в Київській Русі?

4.Назвіть князів династії Рюриковичів.

5.Хто з них не вів воєн, а хто й із коня не злазив?

6.Хто з князів прийняв християнство?

7.Якою була віра у русинів до прийняття християнства?

Гра «Вгадай князя за описом»

1. Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято, йшов,

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу.

 Якого князя хан розбив? Чекаю відповідь я вашу!

2.         Жона. Вдова. Княгиня. Мати...

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи,

Цього не вправі ми забуть.

3.         Він був грозою Царгорода,

Прибив свій щит там на врата

І вигідну уклав угоду —

Йшла дань на руські всі міста.

 Але пророцтво волхви склали,

 Що від коня свого померти мусить.

Сміявся він князь,

Бо він не знав, що з черепа змія укусить.

Відповіді: 1 Святослав; 2 княгиня Ольга; 3 Олег Віщий.

ПІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із життям ще одного князя Київської держави — Володимира, якого народ звав Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква канонізувала його як Святого, історики ж назвали Великим.

Проблемне питання уроку

За що князь Володимир дістав прізвиська Ясне Сонечко, Святий та Великий?

Учитель. А щоб легше нам було це з'ясувати, давайте спробуємо в ході уроку намалювати схему-портрет князя Володимира.

Метод « Дерево пізнання»

Учитель. Святослав задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі міста Руські: Ярополка посадив у Києві, Олега — на древлянській землі, а Володимира — Новгороді. Після смерті Святослава 972 року між його трьома синами розпочалась міжусобна боротьба за владу.

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород,де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з варягів, відвоював Новгород і пішов на Київ. А 980 року став єдиновладним князем Русі.

(Розповідь про походження Володимира.)

Заручившись підтримкою чужинців, він пообіцяв заплатити  їм грошову винагороду — по два гривні за кожного киянина. Але обіцянку не виконав. Побоюючись за долю Русі, він розпочав військову реформу задля зміцнення свого війська.

Першим завданням Володимира було об'єднати усі східнослов'янські племена з центром у Києві, тобто зібрати усі землі, завойовані його батьком Святославом.

Робота з картою

Учитель. Давайте відобразимо це на схемі-портреті

Після приєднання до Києва усіх східнослов'янських племен було завершено об'єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи. Загальна її площа досягла 800 тис. км².

Завдання: Спираючись на опис учителя, позначити на карті кордони Київської Русі.

Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги — на сході, від Чудського, Ладозького озер — на півночі до Причорномор'я та Приазов'я — на півдні.

Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А. Ладинського «Як пав Херсонес».

Учень. Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підборіддям на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перснями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, із зеленими ременями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено блакитного кольору із зображенням, що нагадувало лілею. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були блакитні очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він голив підборіддя, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

Учитель. Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно блакитного кольору із зображенням, що нагадувало лілею. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це не що інше, як тризуб — нинішній герб нашої держави. Як бачите, він був символом Київської Русі ще з часів Володимира.

Давайте відтворимо це на схемі-портреті.

Робота в групах з історичним джерелом

•  1-ша група. Проаналізувавши джерело, з'ясуйте, про яку реформу князя Володимира йдеться.

•  2-га група. Кого у джерелі названо основним ворогом держави? Що зробив князь Володимир, щоб убезпечити кордони держави?

«...Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, — сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині — Вишеслава, а ще від однієї — Святослава і Мстислава, а від болгарки — Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити — одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: «Не добре, що мало городів коло Києва». І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов'ян і од кривичів, од чуді, од в'ятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав...»

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

1.Володимир здійснив адміністративну реформу — владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам і тим самим укріпив великокнязівську владу і державу.

2.Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами. Він збудував багато міст-фортець і захистив Київ, створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Учитель. Відобразимо це на нашій схемі.

Прийняти християнську віру Володимир погодився, маючи за приклад свою бабку княгиню Ольгу. Охрестившись у Корсуні, Володимир зміг одружитися з сестрою візантійського імператора — Анною, таким чином заручившись підтримкою цієї могутньої держави.

988 року Володимир запровадив християнство на Русі. Князь наказав усім киянам прийти на річкуПочайну. Знаючи норов князя, люди виконали наказ, а там їх примусово заганяли у воду та хрестили.

Робота з таблицею

Учитель. То в чому ж полягали відмінності між християнством та язичництвом? Як християнство вплинуло на подальшу долю язичництва? На ці та інші питання ми отримаємо відповідь, розшифрувавши тайнопис. Розв'язати його неважко, якщо підібрати правильний ключ. Словосполучення слід читати справа наліво. Результати слід занести до таблиці.Завдання

Язичництво	Християнство
АННІМЕЛП	АВОТІВС ЯІГІЛЕР
ЯННІНОЛКОП МОЬТУСДІВ МАГОБ	ЯННІНОЛКОП УГОБ
ЯНТУСДІВ АНЙІГІЛЕР ЯІЦАЗІНАГРО ИФІМ	АНВОКРЕЦ ЯІЦЗІНАГРО ЯІЛБІБ

Вигляд виконаної таблиці

	Поширення	Поклоніння	Організація	Джерела віри
Язичницька	Племінна	Поклоніння багатьом богам	Відсутня релігійна організація	Міфи
Християнство	Одна зі світових релігій	Поклоніння одному богу	Церковна організація	Біблія

Запитання: У чому полягає історичне значення хрещення Русі?

Орієнтовні відповіді учнів

1.Сприяло зміцненню держави.

2.Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.

3.Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Учитель. Прослуховування аудіо книги.

Учень. Християнська віра змінила Володимира. Повернувшись до Києва з Корсуня, він велів повалити усіх язичницьких кумирів, яких нещадно рубали і палили. А Перуна наказав прив'язати до коня і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай. Пройшовши через пороги, Перун виплив на рінь. Тоді й назвали ту рінь Перуновою.

На зміну Володимирові - завойовнику приходить Володимир - будівничий. Він подібний до будівничих візантійського імператора Костянтина (перший християнський володар) і царя Соломона. Володимир почав зводити міста на берегах Десни, Остра, Трубежу, Сули, Стугни. Русь піднімалася. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя Володимира зводили християнські храми. Першими постали церква Святого Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква у Києві.

Учитель. Доповнюємо схему-портрет.

Водночас виростали і палаци великого князя, його резиденції. Величний ансамбль споруд князівського центру поставав на київському дитинці. Навпроти Десятинної церкви було збудовано головний палац, де жив Володимир зі своєю родиною. Вісь центрального приміщення у вигляді башти точно збігалася з віссю Десятинної церкви. Ідея гармонії влади і церкви була закладена в архітектурі.

Володимир першим започаткував карбування монет — златників і срібників.

Отже, спробуємо надати відповідь на наше проблемне запитання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим? (Учні висловлюють свої думки.) Учитель. Доповнить характеристику, яку ви дали князю Володимирові, поет Шкрумеляк. Звав тебе народ ласкавим, Називав теж «Сонцем ясним», Бо зробив ти край великим, А свій люд багатим, щасним. Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу до Карпат

І від моря аж по Волгу

Став «Великий» панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ — мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І, побивши печенігів,

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.     

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві божій!

ІV.        ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Гра «Міцний ланцюжок»

Учитель називає учням по черзі дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не надає відповідь, то він має встати, тобто перервати ланцюжок.

Князь Володимир:

1.Закінчив ... .

2.Підкорив ... .

3.Переміг ... .

4.Побудував ....

5.Заснував ... .

6.Упорядкував ... .

7.Прийняв .....

8.Укріпив ... .

9.Розвивав ... .

10.Карбував ... .

Відповідь: 1 об'єднання слов'янських племен; 2 в'ятичів, радимичів; 3 печенігів; 4 міста-фортеці, Десятинну церкву; 5 м. Володимир-Волинський, м. Переяслав; 6 управління державою; 7 християнство; 8 Давньоруську державу; 9 культуру, освіту, торгівлю; 10 златники, срібники.

V.      ПІДСУМКИ УРОКУ

VI.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати § 8 підручника.

2.Скласти план розповіді «Як хрестили Русь».